закінчений

закінчений
—————————————————————————————
закі́нчений
дієприкметник

Орфографічний словник української мови. 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "закінчений" в других словарях:

  • закінчений — [зак’і/нчеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • закінчений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до закінчити. || закі/нчено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.У якого певна якість досягла повноти, завершення …   Український тлумачний словник

  • некінчений — а, е. Якого не закінчили, не завершили, не припинили …   Український тлумачний словник

  • курс — у, ч. 1) Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.). 2) перен. Основна настанова, напрям (у політиці). 3) Систематичний виклад основ якої небудь науки чи її частини у вищій школі, а також підручник, що являє собою такий виклад. 4) Закінчений цикл …   Український тлумачний словник

  • готовий — 1) (до чого й без додатка про людину який перебуває у стані готовости); підготовлений, підготований (перев. завдяки досвіду, навчанню); приготовлений, приготований (до чого, на що якого не можна заскочити чим н.) 2) (доведений до готовости,… …   Словник синонімів української мови

  • коліно — а, с. 1) Суглоб, що з єднує стегнову і гомілкову кістки; місце згину ноги. •• Колі/но бігуна/ мед. стан при якому надколінок при рухах треться об стегнову кістку, а не ковзає між її виростками. || Частина одягу, що прикриває це місце ноги. **… …   Український тлумачний словник

  • недовершений — а, е. Не остаточно закінчений; незавершений. || перен. Недосконалий, невикінчений …   Український тлумачний словник

  • готовий — гото/в, а, е. 1) Який зробив необхідне приготування, підготувався до чого небудь. 2) на що і з інфін. Який висловлює згоду, схильний до чого небудь або виявляє бажання зробити що небудь. || звичайно з інфін. Який знаходиться в стані, близькому до …   Український тлумачний словник

  • повний — по/вен, вна, вне. 1) У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого , чого небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. || Не… …   Український тлумачний словник

  • друк — у, ч. 1) тільки одн. Процес виготовлення друкованої продукції; друкування. •• Ви/йти з дру/ку з явитися опублікованим. Ви/пустити дру/ком надрукувати; бути опублікованим. 2) тільки одн. Текст, відтворений друкарським способом. || Зовнішній вигляд …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»